персоніфікація

(від лат. persona особа і fasio роблю) троп, що утворюється перенесенням ознак особи на предмети, речі, явища, тваринний і рослинний світ: В золотій смушевій шапці циган-вечір сходив з гір, Ніс він ніченьці-циганці з срібла кований набір (О. Олесь).

Значення в інших словниках

1. персоніфікація — персоніфіка́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. персоніфікація — [пеирсон'іф'ікац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. персоніфікація — -ї, ж. 1》 літ. Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення. 2》 Наділення складних галюцинаторних образів властивостями конкретних осіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. персоніфікація — Персоніфіка́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. персоніфікація — ПЕРСОНІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., літ. Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення. Важливим засобом посилення виразності художнього твору є персоніфікація (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. персоніфікація — персоніфіка́ція (від персона і ...фікація) вид метафори: надання предметам, явищам природи та поняттям властивостей людини, олюднення їх; уособлення.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. персоніфікація — УОСО́БЛЕННЯ, ПЕРСОНІФІКА́ЦІЯ, АНТРОПОМОРФІ́ЗМ, ПРОЗОПЕ́Я. Персоніфікація (прозопея, уособлення) — зображення тварин або неживих предметів, при якому вони наділяються людськими почуттями, думками або мовою, — є одним з найпоширеніших художніх засобів усіх народів і в різні часи (з журналу).  Словник синонімів української мови
8. персоніфікація — ПЕРСОНІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., літ. Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення. Окремою формою розгорнутої метафори є повна персоніфікація — уособлення (Рад.  Словник української мови в 11 томах