персоніфікація

(від лат. persona особа і fasio роблю) троп, що утворюється перенесенням ознак особи на предмети, речі, явища, тваринний і рослинний світ: В золотій смушевій шапці циган-вечір сходив з гір, Ніс він ніченьці-циганці з срібла кований набір (О. Олесь).

Джерело: Словник стилістичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. персоніфікація — персоніфіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. персоніфікація — [пеирсон'іф'ікац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. персоніфікація — -ї, ж. 1》 літ. Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення. 2》 Наділення складних галюцинаторних образів властивостями конкретних осіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. персоніфікація — Персоніфіка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. персоніфікація — ПЕРСОНІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., літ. Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення. Важливим засобом посилення виразності художнього твору є персоніфікація (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. персоніфікація — персоніфіка́ція (від персона і ...фікація) вид метафори: надання предметам, явищам природи та поняттям властивостей людини, олюднення їх; уособлення. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. персоніфікація — УОСО́БЛЕННЯ, ПЕРСОНІФІКА́ЦІЯ, АНТРОПОМОРФІ́ЗМ, ПРОЗОПЕ́Я. Персоніфікація (прозопея, уособлення) — зображення тварин або неживих предметів, при якому вони наділяються людськими почуттями, думками або мовою, — є одним з найпоширеніших художніх засобів усіх народів і в різні часи (з журналу). Словник синонімів української мови
  8. персоніфікація — ПЕРСОНІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., літ. Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення. Окремою формою розгорнутої метафори є повна персоніфікація — уособлення (Рад. Словник української мови в 11 томах