1. Словник стилістичних термінів

період

(гр. periodos — кругообертання) стилістична фігура, що є ускладненим простим, а частіше багаточленним складним реченням (інколи низкою речень), яке характеризується повнотою і завершеністю змісту та інтонаційно-логічним поділом на дві частини: протазис — накопичення інформації і підвищення тону, пауза і аподозис — завершення думки й пониження тону: Чи тільки терни на шляху знайду, Чи стріну, може, де і квіт барвистий? Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу свій шлях тернистий, — Бажаю так скінчити я свій шлях, як починала: з співом на устах! (Леся Українка).

Джерело: Словник стилістичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. період — (окреслений проміжок часу) етап, стадія, смуга, фаза. Словник синонімів Полюги
  2. період — пері́од іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. період — Стадія, фаза; (часу) проміжок, протяг, відтинок; (історії) етап, доба, ера; (мирний) час, часи; (життя) смуга; ФР. тривалість <н. період обертання>. Словник синонімів Караванського
  4. період — -у, ч. 1》 Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. || Час, коли відбувається яка-небудь подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність і т. ін. || Відтинок часу, позначений існуванням, наявністю чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. період — Часина Словник чужослів Павло Штепа
  6. період — (гр. periodos — проміжок часу) — найменша музична побудова, де викладено відносно закінчену музичну думку. П. звичайно складається з двох подібних за структурою речень (кожне з 4, 8 або 16 тактів), які завершуються різними каденціями. В формі... Словник-довідник музичних термінів
  7. період — Пері́од, -ду; -рі́оди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. період — ПЕРІ́ОД, у, ч. 1. Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. Програми й статути не пишуться на якісь надто довгі періоди (В. Еллан-Блакитний); // Час, коли відбувається яка-небудь подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  9. період — пері́од (від грец. περίοδος – кружний шлях, обертання, чергування) 1. Проміжок часу, протягом якого відбувається якийсь процес. 2. Етап суспільного розвитку, що має свої особливості. 3. геол. Частина ери. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. період — Одиниця часу в геологічній історії Землі; частина ери, поділяється на епохи; див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія
  11. період — ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний). Словник синонімів української мови
  12. період — ПЕРІ́ОД, у, ч. 1. Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. Програми й статути не пишуться на якісь надто довгі періоди (Еллан, II, 1958, 158); За період, що минув після вересневого Пленуму ЦК КПРС 1953 року... Словник української мови в 11 томах
  13. період — рос. период термін здійснення економічного процесу, дії, плану, договору, Гарантії, сплати податків, виконання робіт (Гарантійний П., плановий П., П. окупності тощо). Eкономічна енциклопедія