1. Словник іншомовних слів Мельничука

період

пері́од

(від грец. περίοδος – кружний шлях, обертання, чергування)

1. Проміжок часу, протягом якого відбувається якийсь процес.

2. Етап суспільного розвитку, що має свої особливості.

3. геол. Частина ери.

4. Розділ музичного твору, в якому викладено більш-менш закінчену музичну думку.

5. Група цифр, що повторюється в періодичному десятковому дробу.

6. Складна синтаксична побудова для докладного розвитку думки.

7. П. спокою – час, коли у рослин значно знижується інтенсивність обміну речовин.

8. П. піврозпаду – час, протягом якого розпадається половина радіоактивної речовини. Позначають Т½.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. період — (окреслений проміжок часу) етап, стадія, смуга, фаза. Словник синонімів Полюги
  2. період — пері́од іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. період — (гр. periodos — кругообертання) стилістична фігура, що є ускладненим простим, а частіше багаточленним складним реченням (інколи низкою речень), яке характеризується повнотою і завершеністю змісту та інтонаційно-логічним поділом на дві частини... Словник стилістичних термінів
  4. період — Стадія, фаза; (часу) проміжок, протяг, відтинок; (історії) етап, доба, ера; (мирний) час, часи; (життя) смуга; ФР. тривалість <н. період обертання>. Словник синонімів Караванського
  5. період — -у, ч. 1》 Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. || Час, коли відбувається яка-небудь подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність і т. ін. || Відтинок часу, позначений існуванням, наявністю чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. період — Часина Словник чужослів Павло Штепа
  7. період — (гр. periodos — проміжок часу) — найменша музична побудова, де викладено відносно закінчену музичну думку. П. звичайно складається з двох подібних за структурою речень (кожне з 4, 8 або 16 тактів), які завершуються різними каденціями. В формі... Словник-довідник музичних термінів
  8. період — Пері́од, -ду; -рі́оди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. період — ПЕРІ́ОД, у, ч. 1. Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. Програми й статути не пишуться на якісь надто довгі періоди (В. Еллан-Блакитний); // Час, коли відбувається яка-небудь подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  10. період — Одиниця часу в геологічній історії Землі; частина ери, поділяється на епохи; див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія
  11. період — ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний). Словник синонімів української мови
  12. період — ПЕРІ́ОД, у, ч. 1. Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. Програми й статути не пишуться на якісь надто довгі періоди (Еллан, II, 1958, 158); За період, що минув після вересневого Пленуму ЦК КПРС 1953 року... Словник української мови в 11 томах
  13. період — рос. период термін здійснення економічного процесу, дії, плану, договору, Гарантії, сплати податків, виконання робіт (Гарантійний П., плановий П., П. окупності тощо). Eкономічна енциклопедія