1. Великий тлумачний словник сучасної мови

період

пері́од

-у, ч.

1》 Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін.

|| Час, коли відбувається яка-небудь подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність і т. ін.

|| Відтинок часу, позначений існуванням, наявністю чого-небудь.

2》 Певна стадія, фаза чого-небудь.

|| Історичний етап у суспільному або культурному розвитку країни, народу, що характеризується визначними подіями, явищами або процесами.

Амортизаційний період — економічно доцільний період експлуатації основних фондів.

Граційний період — період, на який відтерміновують оплату за зобов'язанням.

Ембріональний період — початкова стадія розвитку живого організму, коли він перебував у формі ембріона, зародка.

Звітний період — певний період у діяльності підприємства, фірми, за підсумками якого складають документи фінансової звітності.

Інкубаційний період — проміжок часу від моменту зараження організму певною хворобою до появи зовнішніх ознак захворювання.

Період коливань — найменший проміжок часу, через який повторюється значення фізичних величин, що змінюються в процесі коливань.

Період піврозпаду — час, протягом якого розпадається половина радіоактивної речовини.

Процентний період — термін, на який процентну ставку за кредит фіксують у кредитній угоді.

3》 спец. Проміжок часу, протягом якого відбувається якийсь регулярно повторюваний процес або рух.

4》 геол. Проміжок часу, протягом якого утворилася сукупність відкладів певної геологічної системи; частина ери, що складається з таких проміжків.

5》 мат. Група цифр нескінченного десяткового дробу, що весь час повторюються в однаковій послідовності.

6》 лінгв. Складна синтаксична побудова, що характеризується докладним викладом думки, має ритмічно завершену інтонацію і становить одне складне або ускладнене багаточленне речення, поширене другорядними членами, підрядними реченнями і т. ін.

7》 муз. Невелика закінчена побудова, що складається перев. з двох подібних структурою музичних фраз, які завершуються різними каденціями.

8》 хім. Природний ряд хімічних елементів, розміщених за зростанням їхніх протонних чисел, який розпочинається елементом, простою речовиною якого є лужний метал, і завершується елементом, простою речовиною якого є благородний газ.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. період — (окреслений проміжок часу) етап, стадія, смуга, фаза. Словник синонімів Полюги
  2. період — пері́од іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. період — (гр. periodos — кругообертання) стилістична фігура, що є ускладненим простим, а частіше багаточленним складним реченням (інколи низкою речень), яке характеризується повнотою і завершеністю змісту та інтонаційно-логічним поділом на дві частини... Словник стилістичних термінів
  4. період — Стадія, фаза; (часу) проміжок, протяг, відтинок; (історії) етап, доба, ера; (мирний) час, часи; (життя) смуга; ФР. тривалість <н. період обертання>. Словник синонімів Караванського
  5. період — Часина Словник чужослів Павло Штепа
  6. період — (гр. periodos — проміжок часу) — найменша музична побудова, де викладено відносно закінчену музичну думку. П. звичайно складається з двох подібних за структурою речень (кожне з 4, 8 або 16 тактів), які завершуються різними каденціями. В формі... Словник-довідник музичних термінів
  7. період — Пері́од, -ду; -рі́оди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. період — ПЕРІ́ОД, у, ч. 1. Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. Програми й статути не пишуться на якісь надто довгі періоди (В. Еллан-Блакитний); // Час, коли відбувається яка-небудь подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  9. період — пері́од (від грец. περίοδος – кружний шлях, обертання, чергування) 1. Проміжок часу, протягом якого відбувається якийсь процес. 2. Етап суспільного розвитку, що має свої особливості. 3. геол. Частина ери. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. період — Одиниця часу в геологічній історії Землі; частина ери, поділяється на епохи; див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія
  11. період — ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний). Словник синонімів української мови
  12. період — ПЕРІ́ОД, у, ч. 1. Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. Програми й статути не пишуться на якісь надто довгі періоди (Еллан, II, 1958, 158); За період, що минув після вересневого Пленуму ЦК КПРС 1953 року... Словник української мови в 11 томах
  13. період — рос. период термін здійснення економічного процесу, дії, плану, договору, Гарантії, сплати податків, виконання робіт (Гарантійний П., плановий П., П. окупності тощо). Eкономічна енциклопедія