персоніфікація
ПЕРСОНІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., літ.
Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення.
Важливим засобом посилення виразності художнього твору є персоніфікація (з наук. літ.);
При персоніфікації абстрактне поняття, набуваючи чуттєвих рис, стає конкретним (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- персоніфікація — персоніфіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- персоніфікація — (від лат. persona особа і fasio роблю) троп, що утворюється перенесенням ознак особи на предмети, речі, явища, тваринний і рослинний світ: В золотій смушевій шапці циган-вечір сходив з гір, Ніс він ніченьці-циганці з срібла кований набір (О. Олесь). Словник стилістичних термінів
- персоніфікація — [пеирсон'іф'ікац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- персоніфікація — -ї, ж. 1》 літ. Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення. 2》 Наділення складних галюцинаторних образів властивостями конкретних осіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- персоніфікація — Персоніфіка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- персоніфікація — персоніфіка́ція (від персона і ...фікація) вид метафори: надання предметам, явищам природи та поняттям властивостей людини, олюднення їх; уособлення. Словник іншомовних слів Мельничука
- персоніфікація — УОСО́БЛЕННЯ, ПЕРСОНІФІКА́ЦІЯ, АНТРОПОМОРФІ́ЗМ, ПРОЗОПЕ́Я. Персоніфікація (прозопея, уособлення) — зображення тварин або неживих предметів, при якому вони наділяються людськими почуттями, думками або мовою, — є одним з найпоширеніших художніх засобів усіх народів і в різні часи (з журналу). Словник синонімів української мови
- персоніфікація — ПЕРСОНІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., літ. Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення. Окремою формою розгорнутої метафори є повна персоніфікація — уособлення (Рад. Словник української мови в 11 томах