побажання

Фігура думки, що виражає важливі з погляду мовця побажання, використовується на закінчення риторичного дискурсу, рідше — на початок.

Значення в інших словниках

1. побажання — побажа́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. побажання — див. БАЖАННЯ.  Словник синонімів Караванського
3. побажання — [побажан':а] -н':а, р. мн. -ан'  Орфоепічний словник української мови
4. побажання — -я, с. Висловлене, виражене бажання здійснити, одержати, здобути і т. ін. що-небудь. || Пропозиція, вимога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. побажання — Побажа́ння, -ння, -нню; -жа́ння, -жа́нь і -жа́ннів, -жа́нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. побажання — ПОБАЖА́ННЯ, я, с. Висловлене, виражене бажання здійснити, одержати, здобути і т. ін. що-небудь. Виховательки щедро .. обсипали дівчинку найкращими побажаннями на дорогу (І.  Словник української мови у 20 томах
7. побажання — поба́жання побажання (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. побажання — ВИМО́ГА (бажання, прохання, висловлене так, що не допускає заперечень), ДОМАГА́ННЯ, ПОБАЖА́ННЯ рідше, ДЕЗИДЕРА́Т заст.; УЛЬТИМА́ТУМ розм. (категорична, що часто супроводжується погрозою). Орися..  Словник синонімів української мови
9. побажання — ПОБАЖА́ННЯ, я, с. Висловлене, виражене бажання здійснити, одержати, здобути і т. ін. що-небудь. Щирий привіт їй [Насті] і моє гаряче побажання успіху в культроботі на селі (Вас., III, 1960, 333); Виховательки щедро..  Словник української мови в 11 томах