побажання —
побажа́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
побажання —
Фігура думки, що виражає важливі з погляду мовця побажання, використовується на закінчення риторичного дискурсу, рідше — на початок.
Словник стилістичних термінів
побажання —
див. БАЖАННЯ.
Словник синонімів Караванського
побажання —
[побажан':а] -н':а, р. мн. -ан'
Орфоепічний словник української мови
побажання —
-я, с. Висловлене, виражене бажання здійснити, одержати, здобути і т. ін. що-небудь. || Пропозиція, вимога.
Великий тлумачний словник сучасної мови
побажання —
Побажа́ння, -ння, -нню; -жа́ння, -жа́нь і -жа́ннів, -жа́нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
побажання —
ПОБАЖА́ННЯ, я, с. Висловлене, виражене бажання здійснити, одержати, здобути і т. ін. що-небудь. Виховательки щедро .. обсипали дівчинку найкращими побажаннями на дорогу (І.
Словник української мови у 20 томах
побажання —
ВИМО́ГА (бажання, прохання, висловлене так, що не допускає заперечень), ДОМАГА́ННЯ, ПОБАЖА́ННЯ рідше, ДЕЗИДЕРА́Т заст.; УЛЬТИМА́ТУМ розм. (категорична, що часто супроводжується погрозою). Орися..
Словник синонімів української мови
побажання —
ПОБАЖА́ННЯ, я, с. Висловлене, виражене бажання здійснити, одержати, здобути і т. ін. що-небудь. Щирий привіт їй [Насті] і моє гаряче побажання успіху в культроботі на селі (Вас., III, 1960, 333); Виховательки щедро..
Словник української мови в 11 томах