абажурчик
АБАЖУ́РЧИК, а, ч. Зменш. до абажу́р.
Під зеленим абажурчиком блимала лампочка (Баш, Вибр., 1948, 50).
Словник української мови (СУМ-11)АБАЖУ́РЧИК, а, ч. Зменш. до абажу́р.
Під зеленим абажурчиком блимала лампочка (Баш, Вибр., 1948, 50).
Словник української мови (СУМ-11)