абажурчик
АБАЖУ́РЧИК, а, ч. Зменш. до абажу́р.
Під зеленим абажурчиком блимала лампочка (Баш, Вибр., 1948, 50).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абажурчик — абажу́рчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- абажурчик — -а, ч. Зменш. до абажур. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абажурчик — АБАЖУ́РЧИК, а, ч. Зменш. до абажу́р. Під зеленим абажурчиком блимала лампочка (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах