абажурчик

АБАЖУ́РЧИК, а, ч.

Зменш. до абажу́р.

Під зеленим абажурчиком блимала лампочка (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абажурчик — абажу́рчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. абажурчик — -а, ч. Зменш. до абажур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. абажурчик — АБАЖУ́РЧИК, а, ч. Зменш. до абажу́р. Під зеленим абажурчиком блимала лампочка (Баш, Вибр., 1948, 50). Словник української мови в 11 томах