1. Словник української мови у 20 томах

абаз

АБА́З, а, ч.

Східна дрібна срібна монета, в давнину поширена в Персії та на Кавказі.

Абаз був поширений у Східній Грузії (частково в Західній) у період її залежності від Ірану (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абаз — аба́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. абаз — -а, ч. У давнину: дрібна срібна монета, що була в обігу в Персії та на Кавказі. Великий тлумачний словник сучасної мови