Словник української мови в 11 томах

аболіціоніст

АБОЛІЦІОНІ́СТ, а, ч. Прихильник аболіціонізму.

З 40-х років XIX ст. боротьбу проти рабства, яку до того часу вели, головним чином, самі негри, почали аболіціоністи — противники рабства: робітники, фермери, передова буржуазія (Нова іст., 1956, 181).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. аболіціоніст — аболіціоні́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. аболіціоніст — -а, ч. Прихильник аболіціонізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аболіціоніст — АБОЛІЦІОНІ́СТ, а, ч. Прихильник аболіціонізму. Із 40-х років XIX ст. боротьбу проти рабства, яку до того часу вели головним чином самі негри, почали аболіціоністи – противники рабства: робітники, фермери, передова буржуазія (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. аболіціоніст — аболіціоні́ст прихильник скасування рабства; іноді – прихильник скасування якогось закону.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. аболіціоніст — Аболіціоні́ст, -та; -ні́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)