абонемент
АБОНЕМЕ́НТ, а, ч.
1. Право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу; документ, що посвідчує це право.
Коли приїхав народний театр до столиці, Дорко брав абонемент і щодня приходив на вистави театральні (Мак., Вибр., 1956, 29).
2. Реєстрова бібліотечна картка читача-абонента.
На абонементі Кравченка записано понад п’ятдесят книг класиків російської і української літератури (Літ. газ., 13.Х 1959, 2).
Словник української мови (СУМ-11)