абонемент
АБОНЕМЕ́НТ, а, ч.
1. Право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу;
// Документ, що посвідчує це право.
Коли приїжджав народний театр до столиці, Дорко брав абонемент і щодня приходив на вистави театральні (О. Маковей).
2. Реєстрова бібліотечна картка читача-абонента.
На абонементі Кравченка записано понад п'ятдесят книг класиків російської і української літератури (з газ.).
△ (1) Міжбібліоте́чний абонеме́нт – форма обміну книжками між бібліотеками.
Через систему міжбібліотечного абонемента ми маємо можливість задовольняти запити читачів, одержуючи для них з інших великих книгосховищ ті книги, яких у нас немає (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)