абонемент
АБОНЕМЕ́НТ, а, ч.
1. Право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу;
// Документ, що посвідчує це право.
Коли приїжджав народний театр до столиці, Дорко брав абонемент і щодня приходив на вистави театральні (О. Маковей).
2. Реєстрова бібліотечна картка читача-абонента.
На абонементі Кравченка записано понад п'ятдесят книг класиків російської і української літератури (з газ.).
△ (1) Міжбібліоте́чний абонеме́нт – форма обміну книжками між бібліотеками.
Через систему міжбібліотечного абонемента ми маємо можливість задовольняти запити читачів, одержуючи для них з інших великих книгосховищ ті книги, яких у нас немає (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абонемент — У нашій мові є велика група слів, близьких за звуковим складом і вимовою, але різних за значенням і написанням. Це так звані пароніми: абонемент-абонент, афект-ефект, линути-ринути, мимохідь-мимохіть, талан-талант і под. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- абонемент — абонеме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- абонемент — АБОНЕМЕНТ – АБОНЕНТ Абонемент, -а. Право користування чимось протягом певного терміну (переважно про місце в театрі, на стадіоні, про право користування телефоном тощо), а також документ, який засвідчує це право. Літературне слововживання
- абонемент — Передплата Словник чужослів Павло Штепа
- абонемент — [абонеимент] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
- абонемент — -а, ч. 1》 Право користуватися, за плату чи безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу; документ, що посвідчує це право. 2》 Реєстрова бібліотечна картка читача-абонента. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абонемент — абонеме́нт (франц. abonnement) документ на право обслуговування чи користування чим-небудь, а також саме право на це. Словник іншомовних слів Мельничука
- абонемент — Абонеме́нт, -та; -ме́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- абонемент — АБОНЕМЕ́НТ, а, ч. 1. Право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу; документ, що посвідчує це право. Словник української мови в 11 томах
- абонемент — рос. абонемент (від фр. abonnement) — 1. Право користування чи обслуговування на визначений строк бібліотекою, місцем у театрі, на стадіоні, басейном, побутовими послугами, телефоном тощо. 2. Документ, що надає таке право. 3. Підрозділ бібліотеки. Eкономічна енциклопедія