1. Словник української мови у 20 томах

абонементний

АБОНЕМЕ́НТНИЙ, а, е.

Стос. до абонемента.

Деякі організації ремісників беруть на себе витрати з медичного обслуговування торгівців та їхніх сімей на основі абонементної системи (з наук. літ.);

У місті вводиться єдиний квартальний абонементний талон для сплати послуг за паркування транспорту (з газ.);

Абонементна картка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абонементний — абонеме́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. абонементний — -а, -е. Прикм. до абонемент. Абонементна плата — плата, що її вносять за багаторазове, тривале користування наданими послугами, одержання абонемента. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. абонементний — АБОНЕМЕ́НТНИЙ, а, е. Прикм. до абонеме́нт. А варт було б вам купити собі абонементну картку на залізницю (Письмен. зблизька, 1958, 111). Словник української мови в 11 томах