абонемент

У нашій мові є велика група слів, близьких за звуковим складом і вимовою, але різних за значенням і написанням. Це так звані пароніми: абонемент-абонент, афект-ефект, линути-ринути, мимохідь-мимохіть, талан-талант і под. (про деякі з них ми згадували в попередніх “Уроках...”). Щоб не плутати їх у вживанні, треба знати, що виражає кожна з таких лексем. Наприклад, абонемент – то право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (місцем у театрі, на стадіоні, книжками в бібліотеці тощо) протягом певного часу, а також документ, який посвідчує це право. Читацький абонемент, абонемент на футбольні матчі сезону. Абонементом називають і відділ у бібліотеці, й замовлення та одержання для читачів літератури з інших книгозбірень. Міжбібліотечний абонемент.

Абонент – той, хто послуговується абонементом. Найчастіше це слово вживають на позначення особи або установи, на ім’я якої оформлено телефон, закріплено той чи той номер. “Телефонний комутатор має сигнальне обладнання, що дає можливість диспетчерові бачити і чути, який з абонентів викликає його для телефонних переговорів” (з журналу).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

абонемент — абонеме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
абонемент — АБОНЕМЕНТ – АБОНЕНТ Абонемент, -а. Право користування чимось протягом певного терміну (переважно про місце в театрі, на стадіоні, про право користування телефоном тощо), а також документ, який засвідчує це право. Літературне слововживання
абонемент — Передплата Словник чужослів Павло Штепа
абонемент — [абонеимент] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
абонемент — -а, ч. 1》 Право користуватися, за плату чи безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу; документ, що посвідчує це право. 2》 Реєстрова бібліотечна картка читача-абонента. Великий тлумачний словник сучасної мови
абонемент — АБОНЕМЕ́НТ, а, ч. 1. Право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу; // Документ, що посвідчує це право. Словник української мови у 20 томах
абонемент — абонеме́нт (франц. abonnement) документ на право обслуговування чи користування чим-небудь, а також саме право на це. Словник іншомовних слів Мельничука
абонемент — Абонеме́нт, -та; -ме́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
абонемент — АБОНЕМЕ́НТ, а, ч. 1. Право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу; документ, що посвідчує це право. Словник української мови в 11 томах
абонемент — рос. абонемент (від фр. abonnement) — 1. Право користування чи обслуговування на визначений строк бібліотекою, місцем у театрі, на стадіоні, басейном, побутовими послугами, телефоном тощо. 2. Документ, що надає таке право. 3. Підрозділ бібліотеки. Eкономічна енциклопедія