абориген

абориген – автохтон – тубілець

Походять з різних мов (латинської, грецької та слов’янських), але мають ідентичні значення – “корінний житель або уродженець якоїсь країни чи місцевості”. Наприклад: “Олексій на правах місцевого мешканця не проминув нагоди пояснити все, що знає, і про село, і про його аборигенів” (Дмитро Бедзик), “Лемки були тут автохтонами” (з газети), “Козацький нащадок, тутешній тубілець, свою українську розтягує річ...” (Микола Бажан).

Іменник абориген, на відміну від обох його синонімів, уживається також на позначення представників рослинного і тваринного світу.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абориген — АБОРИГЕ́Н, а, ч. 1. Корінний житель країни або місцевості; тубілець. Паралельно з подальшим розвитком культури місцевих аборигенів у період максимального похолодання в Подніпров'я мігрує населення з більш північних регіонів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. абориген — [абориеген] -на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  3. абориген — Тубілець, див. автохтон, туземець Словник чужослів Павло Штепа
  4. абориген — АБОРИГЕ́Н книжн. (представник корінного населення країни, місцевості), АВТОХТО́Н книжн., ТУЗЕ́МЕЦЬ рідко, ТУБІ́ЛЕЦЬ заст. Серед наших пращурів були пришельці й аборигени (І. Словник синонімів української мови
  5. абориген — АБОРИГЕ́Н, а, ч., книжн. Корінний житель країни або місцевості; тубілець, автохтон. Недоїдання, захворювання і висока смертність дітей стали звичайними явищами серед аборигенів Центральної Австралії (Веч. Київ, 14.ІІІ 1957, 4). Словник української мови в 11 томах
  6. абориген — абориге́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  7. абориген — -а, ч., книжн. Корінний житель країни або місцевості; тубілець, автохтон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. абориген — А. На відміну від слів тубілець, автохтон, уживаних у значенні "корінний житель якоїсь країни або місцевості", стосується також тваринного й рослинного світу. Пох.: аборигенка, аборигенний. Літературне слововживання