Значення в інших словниках
-
абонемент —
У нашій мові є велика група слів, близьких за звуковим складом і вимовою, але різних за значенням і написанням. Це так звані пароніми: абонемент-абонент, афект-ефект, линути-ринути, мимохідь-мимохіть, талан-талант і под.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
абонемент —
АБОНЕМЕНТ – АБОНЕНТ Абонемент, -а. Право користування чимось протягом певного терміну (переважно про місце в театрі, на стадіоні, про право користування телефоном тощо), а також документ, який засвідчує це право.
Літературне слововживання
-
абонемент —
Передплата
Словник чужослів Павло Штепа
-
абонемент —
[абонеимент] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
абонемент —
-а, ч. 1》 Право користуватися, за плату чи безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу; документ, що посвідчує це право. 2》 Реєстрова бібліотечна картка читача-абонента.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
абонемент —
АБОНЕМЕ́НТ, а, ч. 1. Право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу; // Документ, що посвідчує це право.
Словник української мови у 20 томах
-
абонемент —
абонеме́нт (франц. abonnement) документ на право обслуговування чи користування чим-небудь, а також саме право на це.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
абонемент —
Абонеме́нт, -та; -ме́нти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
абонемент —
АБОНЕМЕ́НТ, а, ч. 1. Право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу; документ, що посвідчує це право.
Словник української мови в 11 томах
-
абонемент —
рос. абонемент (від фр. abonnement) — 1. Право користування чи обслуговування на визначений строк бібліотекою, місцем у театрі, на стадіоні, басейном, побутовими послугами, телефоном тощо. 2. Документ, що надає таке право. 3. Підрозділ бібліотеки.
Eкономічна енциклопедія