Словник української мови в 11 томах

абстрагування

АБСТРАГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. абстрагува́ти і абстрагува́тися.

Абстрагування — це такий логічний прийом, за допомогою якого ми мислено виділяємо істотні властивості предметів, явищ і відокремлюємо їх від неістотних, другорядних (Логіка, 1953, 15);

Стан натхнення характеризується насамперед цілковитим зосередженням уваги на предметі творчості та абстрагуванням від усього іншого (Психол., 1956, 192).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. абстрагування — абстрагува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. абстрагування — -я, с. Дія за знач. абстрагувати і абстрагуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. абстрагування — АБСТРАГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. абстрагува́ти і абстрагува́тися. В тім же плані абстрагування від дійсності, заповнюючи прогалину після втрати Приходька, він іноді розповідав щось із світової літератури або з історії авіації...  Словник української мови у 20 томах
  4. абстрагування — АБСТРАГУВАННЯ (від лат. abstractio — відвернення, відтягнення) — один із засобів пізнання та теоретичного подання реальності в знанні.  Філософський енциклопедичний словник
  5. абстрагування — Абстрагува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)