абстрагування
АБСТРАГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. абстрагува́ти і абстрагува́тися.
Абстрагування — це такий логічний прийом, за допомогою якого ми мислено виділяємо істотні властивості предметів, явищ і відокремлюємо їх від неістотних, другорядних (Логіка, 1953, 15);
Стан натхнення характеризується насамперед цілковитим зосередженням уваги на предметі творчості та абстрагуванням від усього іншого (Психол., 1956, 192).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абстрагування — абстрагува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- абстрагування — -я, с. Дія за знач. абстрагувати і абстрагуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абстрагування — АБСТРАГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. абстрагува́ти і абстрагува́тися. В тім же плані абстрагування від дійсності, заповнюючи прогалину після втрати Приходька, він іноді розповідав щось із світової літератури або з історії авіації... Словник української мови у 20 томах
- абстрагування — АБСТРАГУВАННЯ (від лат. abstractio — відвернення, відтягнення) — один із засобів пізнання та теоретичного подання реальності в знанні. Філософський енциклопедичний словник
- абстрагування — Абстрагува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)