абстрагування

АБСТРАГУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. абстрагува́ти і абстрагува́тися.

В тім же плані абстрагування від дійсності, заповнюючи прогалину після втрати Приходька, він іноді розповідав щось із світової літератури або з історії авіації, – утікаючи сам і допомагаючи людям утікати від кошмару дійсності, рятуючи та скріплюючи їх морально (І. Багряний);

У результаті абстрагування, тобто відриву від конкретних речей, відбувається термінологізація слова (з наук. літ.);

Абстрагування – це такий логічний прийом, за допомогою якого ми виділяємо істотні властивості предметів, явищ і відокремлюємо їх від неістотних, другорядних (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абстрагування — абстрагува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. абстрагування — -я, с. Дія за знач. абстрагувати і абстрагуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. абстрагування — АБСТРАГУВАННЯ (від лат. abstractio — відвернення, відтягнення) — один із засобів пізнання та теоретичного подання реальності в знанні. Філософський енциклопедичний словник
  4. абстрагування — Абстрагува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. абстрагування — АБСТРАГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. абстрагува́ти і абстрагува́тися. Абстрагування — це такий логічний прийом, за допомогою якого ми мислено виділяємо істотні властивості предметів, явищ і відокремлюємо їх від неістотних, другорядних (Логіка, 1953, 15)... Словник української мови в 11 томах