абстрагування
АБСТРАГУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. абстрагува́ти і абстрагува́тися.
В тім же плані абстрагування від дійсності, заповнюючи прогалину після втрати Приходька, він іноді розповідав щось із світової літератури або з історії авіації, – утікаючи сам і допомагаючи людям утікати від кошмару дійсності, рятуючи та скріплюючи їх морально (І. Багряний);
У результаті абстрагування, тобто відриву від конкретних речей, відбувається термінологізація слова (з наук. літ.);
Абстрагування – це такий логічний прийом, за допомогою якого ми виділяємо істотні властивості предметів, явищ і відокремлюємо їх від неістотних, другорядних (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абстрагування — абстрагува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- абстрагування — -я, с. Дія за знач. абстрагувати і абстрагуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абстрагування — АБСТРАГУВАННЯ (від лат. abstractio — відвернення, відтягнення) — один із засобів пізнання та теоретичного подання реальності в знанні. Філософський енциклопедичний словник
- абстрагування — Абстрагува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- абстрагування — АБСТРАГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. абстрагува́ти і абстрагува́тися. Абстрагування — це такий логічний прийом, за допомогою якого ми мислено виділяємо істотні властивості предметів, явищ і відокремлюємо їх від неістотних, другорядних (Логіка, 1953, 15)... Словник української мови в 11 томах