авангард
АВАНГА́РД, у, ч.
1. Частина військ (або флоту), що йде попереду головних сил.
Обвішаний патронами авангард був наче з заліза. Чубенко дивився на карту і вів далі (Ю. Янов., 1, 1954, 284);
В районі Каховки килигеївці безпосередньо зіткнулися з денікінськими авангардами (Гончар, Таврія.., 1957, 381).
2. перен. Найсвідоміша, найпередовіша частина певної суспільної групи або класу, що веде за собою клас у цілому та інші суспільні групи.
Партія — це авангард класу, і завдання її.. в тому, щоб вести маси за собою (Ленін, 26, 1951, 284).
Бу́ти (виступа́ти, йти і т. ін.) в аванга́рді кого, чого — бути (виступати, йти і т. ін.) попереду, в перших лавах кого-, чого-небудь.
Більшовики були в авангарді революційного штурму капіталізму (Рад. Укр., 5. XI 1948, 1);
Письменник.., митець повинен бути в авангарді свого народу (Довж., III, 1960, 242).
Словник української мови (СУМ-11)