абітурієнтка
АБІТУРІЄ́НТКА, и, ж. Жін. до абітуріє́нт.
Вона знімала кімнату, як абітурієнтка Полтавської жіночої гімназії (Смолич, V, 1959, 117).
Словник української мови (СУМ-11)АБІТУРІЄ́НТКА, и, ж. Жін. до абітуріє́нт.
Вона знімала кімнату, як абітурієнтка Полтавської жіночої гімназії (Смолич, V, 1959, 117).
Словник української мови (СУМ-11)