абітурієнтка
АБІТУРІЄ́НТКА, и, ж.
Жін. до абітуріє́нт.
Вона знімала кімнату як абітурієнтка Полтавської жіночої гімназії (Ю. Смолич);
Відповідь абітурієнтки слухала асистентка кафедри, а пан професор ретельно вивчав її особову справу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)