аваль
АВА́ЛЬ, ю, ч., фін.
Вексельне поручництво, згідно з яким аваліст бере на себе відповідальність за оплату векселя перед його власником.
Аваль засвідчується підписом на лицевій або зворотній стороні векселя або на спеціальному гарантійному листі, що прикріплюється до векселя, – алонжі (з наук. літ.);
Наприклад, Петренко узяв гроші в борг у Сидоренка і видав йому вексель (розписку). Якщо третя особа (скажімо, Іваненко) дає поручництво Сидоренку, гарантує йому повернення позички з боку Петренка, то таке поручництво і є аваль (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)