аваль
АВА́ЛЬ, ю, ч., фін.
Вексельне поручництво, згідно з яким аваліст бере на себе відповідальність за оплату векселя перед його власником.
Аваль засвідчується підписом на лицевій або зворотній стороні векселя або на спеціальному гарантійному листі, що прикріплюється до векселя, – алонжі (з наук. літ.);
Наприклад, Петренко узяв гроші в борг у Сидоренка і видав йому вексель (розписку). Якщо третя особа (скажімо, Іваненко) дає поручництво Сидоренку, гарантує йому повернення позички з боку Петренка, то таке поручництво і є аваль (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аваль — ава́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- аваль — Запорука (позики) Словник чужослів Павло Штепа
- аваль — -ю, ч. Вексельне гарантування, за яким особа, що його здійснює, перебирає на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов'язань відносно оплати цього векселя; платіж за таким зобов'язанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аваль — (англ. аval) вексельне доручення, за яким аваліст, тобто особа, що його здійснила, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов’язань будь-якою із відповідальних за векселем осіб: акцептантом, векселедавцем, індосантом. Економічний словник
- аваль — Доручення вексельного зобов'язання третій особі на випадок невиконання зобов'язання боржником. Універсальний словник-енциклопедія
- аваль — рос. аваль (фр. aval — порука) — поручительство (зобов'язання, гарантія) за векселем, надане третьою особою (стороною), котра перебирає на себе обов'язки (повну відповідальність) за зобов'язання... Eкономічна енциклопедія