аваль

рос. аваль

(фр. aval — порука) — поручительство (зобов'язання, гарантія) за векселем, надане третьою особою (стороною), котра перебирає на себе обов'язки (повну відповідальність) за зобов'язання, означені у векселі його першим власником перед будь-якою фізичною чи юридичною особою — наступним власником векселя — акцептантом, індосантом, векселедавачем. напр.; фермер закупив обладнання у машинотехнологічної станції у кредит (або на лізингових засадах) і, не маючи необхідної су ми грошей. розрахувався, векселем. Якщо третя сторона, напр. акціонерна компанія "Хліб України", поручається за фермера, виступаючи Гарантом сплати його зобов'язань, то таке поручительство є А. У ролі аваліста можуть виступати банки, страхові компанії. Цим збільшується надійність векселя. Поручительство вважається дійсним, коли воно засвідчене підписом аваліста на лицьовій чи зворотній стороні векселя або оформлене спеціальним гарантійним листом (аллонж), який прикріпляється до векселя. А. сприяє збільшенню торговельно-комерційних операцій, у т. ч. й зовнішньоекономічних. Аваліст, котрий сплатив (купив) вексель, одержує всі права, передбачені векселем, передусім по відношенню до того, кому він надає Гарантію (тобто щодо першого власника векселя), а також стосовно осіб, які зобов'язані перед останнім (напр.: аваліст за акцептанта має право вимоги виконання певних зобов'язань чи позову лише проти останнього). Обсяг і ступінь відповідальності аваліста співвідносні обсягу й ступеню відповідальності особи, за котру виданий А Аваліст має право вимагати відшкодування зобов'язання за векселем у повному обсязі від особи, щодо якої він виступив авалістом, а також від осіб, відповідальних перед цією особою.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аваль — ава́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аваль — Запорука (позики) Словник чужослів Павло Штепа
  3. аваль — (англ. аval) вексельне доручення, за яким аваліст, тобто особа, що його здійснила, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов’язань будь-якою із відповідальних за векселем осіб: акцептантом, векселедавцем, індосантом. Економічний словник
  4. аваль — АВА́ЛЬ, ю, ч., фін. Вексельне поручництво, згідно з яким аваліст бере на себе відповідальність за оплату векселя перед його власником. Словник української мови у 20 томах
  5. аваль — -ю, ч. Вексельне гарантування, за яким особа, що його здійснює, перебирає на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов'язань відносно оплати цього векселя; платіж за таким зобов'язанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. аваль — Доручення вексельного зобов'язання третій особі на випадок невиконання зобов'язання боржником. Універсальний словник-енциклопедія