аваль

ава́ль

-ю, ч.

Вексельне гарантування, за яким особа, що його здійснює, перебирає на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов'язань відносно оплати цього векселя; платіж за таким зобов'язанням.

Значення в інших словниках

1. аваль — ава́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. аваль — Запорука (позики)  Словник чужослів Павло Штепа
3. аваль — АВА́ЛЬ, ю, ч., фін. Вексельне поручництво, згідно з яким аваліст бере на себе відповідальність за оплату векселя перед його власником.  Словник української мови у 20 томах
4. аваль — (англ. аval) вексельне доручення, за яким аваліст, тобто особа, що його здійснила, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов’язань будь-якою із відповідальних за векселем осіб: акцептантом, векселедавцем, індосантом.  Економічний словник
5. аваль — Доручення вексельного зобов'язання третій особі на випадок невиконання зобов'язання боржником.  Універсальний словник-енциклопедія
6. аваль — рос. аваль (фр. aval — порука) — поручительство (зобов'язання, гарантія) за векселем, надане третьою особою (стороною), котра перебирає на себе обов'язки (повну відповідальність) за зобов'язання...  Eкономічна енциклопедія