абітурієнт
АБІТУРІЄ́НТ, а, ч.
Особа, яка вступає до вищого або середнього спеціального навчального закладу.
Якби це були мирні часи, коли абітурієнти, покинувши стіни гімназії, спокійно вступали до університетів та інститутів, може, ми й поважніше ставились би до вчительських повчань, але третій рік точилася Перша світова війна (Б. Антоненко-Давидович);
Групами – то, мабуть, старшокурсники – їдуть на практику або приїхали з практики; вони й виглядом відрізняються од абітурієнтів, розмовляють впевнено, вимахують руками, сміються (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)