Словник української мови в 11 томах

аварійник

АВАРІ́ЙНИК, а, ч. Той, хто несе аварійну службу, усуває аварії.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. аварійник — аварі́йник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. аварійник — -а, ч. Той, хто несе аварійну службу, усуває аварії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аварійник — АВАРІ́ЙНИК, а, ч. Той, хто несе аварійну службу, усуває наслідки аварії. Виїзна оперативна група постійної урядової комісії з техногенно-екологічної безпеки та аварійники цього разу спрацювали справді оперативно (з газ.); Прибулі на місце виклику аварійники з'ясували, звідкіля витікає газ (з газ.).  Словник української мови у 20 томах