аварійник
АВАРІ́ЙНИК, а, ч.
Той, хто несе аварійну службу, усуває наслідки аварії.
Виїзна оперативна група постійної урядової комісії з техногенно-екологічної безпеки та аварійники цього разу спрацювали справді оперативно (з газ.);
Прибулі на місце виклику аварійники з'ясували, звідкіля витікає газ (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)