аварійник

АВАРІ́ЙНИК, а, ч.

Той, хто несе аварійну службу, усуває наслідки аварії.

Виїзна оперативна група постійної урядової комісії з техногенно-екологічної безпеки та аварійники цього разу спрацювали справді оперативно (з газ.);

Прибулі на місце виклику аварійники з'ясували, звідкіля витікає газ (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аварійник — аварі́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. аварійник — -а, ч. Той, хто несе аварійну службу, усуває аварії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аварійник — АВАРІ́ЙНИК, а, ч. Той, хто несе аварійну службу, усуває аварії. Словник української мови в 11 томах