аварійний

АВАРІ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до аварії (у 1 знач.).

Резервні водосховища є джерелом водозабезпечення у період зупинки каналів при планових ремонтних роботах та аварійних ситуаціях (з наук.-техн. літ.);

Найближчим наслідком аварії стало опромінення людей, що брали участь у гасінні пожежі та в аварійних роботах на атомній електростанції (із журн.);

// Признач. для ліквідації аварії.

На місці вибуху вже була аварійна команда (Д. Ткач);

Залізничник не обзивається, він заклопотаний. Він розшукує аварійну бригаду, яку теж розігнало бомбами (Григорій Тютюнник);

// Створений на випадок аварії.

За гуркотінням і чорнотою тунелів враз било в очі сліпуче сонце, розгортались дивні панорами, аж но тяглася рука до гальма “Вестингауза” – до тієї аварійної ручки, щоб зірвати пломбу і нагло спинити експрес: “Зупинити тут!” (І. Багряний);

Аварійний вихід;

Аварійний запас.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аварійний — аварі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. аварійний — [авар’ійнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. аварійний — -а, -е. Стос. до аварія (у 1 знач.). || Признач. для ліквідації аварії. Аварійний бонд — розписка, що її видає вантажоодержувач перевізникові при одержанні вантажу у випадку аварії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аварійний — АВАРІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до аварії (в 1 знач.). Аварійне приміщення; // Признач. для ліквідації аварії. На місці вибуху вже була аварійна команда (Ткач, Моряки, 1948, 125); // Створений на випадок аварії. Аварійний вихід; Аварійний запас. Словник української мови в 11 томах