аварійний

аварі́йний

-а, -е.

Стос. до аварія (у 1 знач.).

|| Признач. для ліквідації аварії.

Аварійний бонд — розписка, що її видає вантажоодержувач перевізникові при одержанні вантажу у випадку аварії.

Аварійний внесок — грошова сума, яку має право стягнути судновласник або інша особа за його дорученням з власника вантажу, що його перевозить судно.

Аварійний комісар — юридична або фізична особа, до послуг якої звертаються страхувальники для захисту своїх інтересів у разі страхового випадку із застрахованим майном.

Аварійна підписка — зобов'язання одержувача вантажу, що його видають перевізнику (наприклад, капітану судна), заплатити належну йому частку витрат у разі аварії транспортного засобу.

Аварійна ситуація — ситуація, що потребує негайного втручання для повернення системи до нормального функціонального стану.

Аварійний сертифікат — документ, який офіційно підтверджує причини, характер та розміри збитків у застрахованому майні внаслідок аварійного випадку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аварійний — аварі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. аварійний — [авар’ійнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. аварійний — АВАРІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до аварії (у 1 знач.). Резервні водосховища є джерелом водозабезпечення у період зупинки каналів при планових ремонтних роботах та аварійних ситуаціях (з наук.-техн. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. аварійний — АВАРІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до аварії (в 1 знач.). Аварійне приміщення; // Признач. для ліквідації аварії. На місці вибуху вже була аварійна команда (Ткач, Моряки, 1948, 125); // Створений на випадок аварії. Аварійний вихід; Аварійний запас. Словник української мови в 11 томах