азіатчина

АЗІА́ТЧИНА, и, ж., заст. Дикість, відсталість; грубість.

Глибоке протиріччя побачив Чацький між безглуздим наслідуванням західноєвропейського блиску і азіатчиною духовного життя панівного класу (Літ. газ., 16.I 1940, 2).

Значення в інших словниках

1. азіатчина — азіа́тчина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. азіатчина — -и, ж., заст. Дикість, відсталість; грубість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. азіатчина — АЗІА́ТЧИНА, и, ж., заст. Дикість, відсталість. Цей трагічний поклик, можливо, не найде відголоску. Його не зрозуміють. Одні побачать в ньому рупор Івана Калити, другі – заклик до дикої азіатчини (М. Хвильовий).  Словник української мови у 20 томах