акаючий
А́КАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до а́кати.
∆ А́каючі го́вори — говори, яким властиве акання.
На правобережжі Десни в багатьох акаючих говорах.. він [перехід "о" в "а"] зустрічається лише зрідка (Нариси з діалектології.., 1955, 78).
Словник української мови (СУМ-11)