акаючий

а́каючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до акати.

Значення в інших словниках

1. акаючий — а́каючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. акаючий — А́КАЮЧИЙ, а, е. Який характеризується аканням. Причиною появи першого “а” у східноукраїнських словах типу багато, гарячий був вплив акаючих говірок (з наук. літ.); Сюди й туди, без перерви, снують люди. Своя мова зникла. Її залила чужа акаюча, горлова (У. Самчук).  Словник української мови у 20 томах
3. акаючий — А́КАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до а́кати. ∆ А́каючі го́вори — говори, яким властиве акання. На правобережжі Десни в багатьох акаючих говорах.. він [перехід "о" в "а"] зустрічається лише зрідка (Нариси з діалектології.., 1955, 78).  Словник української мови в 11 томах