албанці
АЛБА́НЦІ, ів, мн. (одн. алба́нець, нця, ч.; алба́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Албанії.
З Константинополя сіло багато пасажирів, французькі попи, турецькі офіцери з жінками і дітьми, албанці (Коцюб., III, 1956, 348).
Словник української мови (СУМ-11)