Великий тлумачний словник сучасної мови

албанці

алба́нці

-ів, мн. (одн. албанець, -нця, ч.; албанка, -и, ж.).

Народ, що становить основне населення Албанії.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. албанці — АЛБА́НЦІ, ів, мн. (одн. алба́нець, нця, ч.; алба́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Албанії. З Константинополя сіло багато пасажирів: французькі попи, турецькі офіцери з жінками і дітьми, албанці (М.  Словник української мови у 20 томах
  2. албанці — АЛБА́НЦІ, ів, мн. (одн. алба́нець, нця, ч.; алба́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Албанії. З Константинополя сіло багато пасажирів, французькі попи, турецькі офіцери з жінками і дітьми, албанці (Коцюб., III, 1956, 348).  Словник української мови в 11 томах