альбумін

АЛЬБУМІ́Н, у, ч., біох. Найпростіший білок, розчинний у воді.

Зміни складу білкових фракцій сироватки крові у собак при гострій променевій хворобі характеризуються виразним зменшенням кількості альбумінів і збільшенням вмісту глобулінів (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 91).

Значення в інших словниках

1. альбумін — альбумі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. альбумін — -у, ч., біох. Найпростіший білок, розчинний у воді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. альбумін — АЛЬБУМІ́Н див. альбумі́ни.  Словник української мови у 20 томах
4. альбумін — Альбумі́н, -ну, -нові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)