алярмовий
АЛЯ́РМОВИЙ, а, е, заст., рідко. Прикм. до аля́рм: триво́жний.
— Тате, чуєш? — промовив Дувідко. — Дзвінок із ями. Ну, що ж у тім дивного? — Алярмовий дзвінок! (Фр., VIII, 1952, 401).
Словник української мови (СУМ-11)АЛЯ́РМОВИЙ, а, е, заст., рідко. Прикм. до аля́рм: триво́жний.
— Тате, чуєш? — промовив Дувідко. — Дзвінок із ями. Ну, що ж у тім дивного? — Алярмовий дзвінок! (Фр., VIII, 1952, 401).
Словник української мови (СУМ-11)