аліменти
АЛІМЕ́НТИ, ів, мн. Кошти на утримання, що виплачуються за законом непрацездатним членам сім’ї (дітям, батькам та ін.) особами, зв’язаними з ними відносинами спорідненості або свояцтва.
Реєстрація шлюбу є безумовним доказом шлюбу при розв’язанні таких важливих для сім’ї питань, як стягнення аліментів, поділ майна (Рад. суд охороняє права.., 1954, 17).
Словник української мови (СУМ-11)