Словник української мови в 11 томах

амеба

АМЕ́БА, и, ж. Найпростіша одноклітинна тварина, яка не має сталої форми.

Амеба складається з протоплазми і овального ядра (Зоол., 1957, 9).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. амеба — аме́ба іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. амеба — -и, ж. 1》 Найпростіша одноклітинна тварина, яка не має сталої форми. 2》 ч. і ж., перен. Про людину з вузьким кругозором, малорозвинену, обмежену. 3》 перен. Про безвольну, безхарактерну людину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. амеба — АМЕ́БА див. аме́би.  Словник української мови у 20 томах