амеба

аме́ба

-и, ж.

1》 Найпростіша одноклітинна тварина, яка не має сталої форми.

2》 ч. і ж., перен. Про людину з вузьким кругозором, малорозвинену, обмежену.

3》 перен. Про безвольну, безхарактерну людину.

Значення в інших словниках

1. амеба — аме́ба іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. амеба — АМЕ́БА див. аме́би.  Словник української мови у 20 томах
3. амеба — АМЕ́БА, и, ж. Найпростіша одноклітинна тварина, яка не має сталої форми. Амеба складається з протоплазми і овального ядра (Зоол., 1957, 9).  Словник української мови в 11 томах