амфібрахій

АМФІБРАХІ́Й, я, ч. У силабо-тонічному віршуванні — стопа, що має три склади, з яких середній наголошений (&́200;-́&́200;), напр.: "В нас кля́тва | єди́на | і во́ля | єдина" (Бажан).

Давніші перекладачі зовсім знебарвлювали ритміку Шевченка, перекладаючи вірші першого типу [восьми— й шестискладові] чистими хореями, другого типу [одинадцяти— й дванадцятискладові] — амфібрахіями (Рильський, III, 1956, 238).

Значення в інших словниках

1. амфібрахій — амфібра́хій іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. амфібрахій — -я, ч. У силабо-тонічному віршуванні – стопа, що має три склади, з яких середній наголошений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. амфібрахій — АМФІБРА́ХІЙ, я, ч., літ. У силабо-тонічному віршуванні – трискладова стопа з середнім наголошеним складом. Давніші перекладачі зовсім знебарвлювали ритміку Шевченка, перекладаючи вірші першого типу [восьми- й шестискладові] чистими хореями...  Словник української мови у 20 томах
4. амфібрахій — • амфібрахій (грец. 'αμφίβραχυς, букв. — короткий з обох боків) - в античному віршуванні трискладова стопа (на чотири мори), де довгий склад міститься між двома короткими: UU-UU. В силабо-тонічному віршуванні...  Українська літературна енциклопедія
5. амфібрахій — амфібра́хій (грец. άμφίβραχυς, букв. – короткий з обох боків) віршовий розмір з трискладовою стопою і наголошеним другим складом.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. амфібрахій — Амфібра́хій, -хія; -хії, -хіїв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)