амфібрахій
амфібра́хій
• амфібрахій
(грец. 'αμφίβραχυς, букв. — короткий з обох боків)
- в античному віршуванні трискладова стопа (на чотири мори), де довгий склад міститься між двома короткими: UU-UU. В силабо-тонічному віршуванні А. — трискладова стопа з наголошеним середнім складом U -'- U. Наголоси у віршовому рядку падають на 2, 5, 8, 11 і т. д. склади, причому в заключній стопі другий ненаголошений склад може бути опущений або, навпаки, доповнений зайвими складами. В укр. віршуванні А. вперше вжив Є. Гребінка ("Човен", "Українська мелодія" та ін.), до цього розміру зверталися І. Франко, Леся Українка, П. Грабовський та ін., використовують його і рад. поети. Найпоширеніша форма — чотиристопний А.:
Під óсінь, коли журавлí від'ячáли, - Обóх нас о тúхій жовтнéвій порí, Крилóм голубúм небесá повінчáли, Одягши на пáльці по срíбній зорí.
(Б. Олійник).
■ Літ. див. до ст. Віршування.
Н. М. Гаєвська.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)