амфібрахій
амфібра́хій
• амфібрахій
(грец. 'αμφίβραχυς, букв. — короткий з обох боків)
- в античному віршуванні трискладова стопа (на чотири мори), де довгий склад міститься між двома короткими: UU-UU. В силабо-тонічному віршуванні А. — трискладова стопа з наголошеним середнім складом U -'- U. Наголоси у віршовому рядку падають на 2, 5, 8, 11 і т. д. склади, причому в заключній стопі другий ненаголошений склад може бути опущений або, навпаки, доповнений зайвими складами. В укр. віршуванні А. вперше вжив Є. Гребінка ("Човен", "Українська мелодія" та ін.), до цього розміру зверталися І. Франко, Леся Українка, П. Грабовський та ін., використовують його і рад. поети. Найпоширеніша форма — чотиристопний А.:
Під óсінь, коли журавлí від'ячáли, - Обóх нас о тúхій жовтнéвій порí, Крилóм голубúм небесá повінчáли, Одягши на пáльці по срíбній зорí.
(Б. Олійник).
■ Літ. див. до ст. Віршування.
Н. М. Гаєвська.
Значення в інших словниках
- амфібрахій — амфібра́хій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- амфібрахій — -я, ч. У силабо-тонічному віршуванні – стопа, що має три склади, з яких середній наголошений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- амфібрахій — АМФІБРА́ХІЙ, я, ч., літ. У силабо-тонічному віршуванні – трискладова стопа з середнім наголошеним складом. Давніші перекладачі зовсім знебарвлювали ритміку Шевченка, перекладаючи вірші першого типу [восьми- й шестискладові] чистими хореями... Словник української мови у 20 томах
- амфібрахій — амфібра́хій (грец. άμφίβραχυς, букв. – короткий з обох боків) віршовий розмір з трискладовою стопою і наголошеним другим складом. Словник іншомовних слів Мельничука
- амфібрахій — Амфібра́хій, -хія; -хії, -хіїв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- амфібрахій — АМФІБРАХІ́Й, я, ч. У силабо-тонічному віршуванні — стопа, що має три склади, з яких середній наголошений (&́200;-́&́200;), напр.: "В нас кля́тва | єди́на | і во́ля | єдина" (Бажан). Словник української мови в 11 томах