1. Словник української мови у 20 томах

амфібрахій

АМФІБРА́ХІЙ, я, ч., літ.

У силабо-тонічному віршуванні – трискладова стопа з середнім наголошеним складом.

Давніші перекладачі зовсім знебарвлювали ритміку Шевченка, перекладаючи вірші першого типу [восьми- й шестискладові] чистими хореями, другого типу [одинадцяти- й дванадцятискладові] – амфібрахіями (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амфібрахій — амфібра́хій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. амфібрахій — -я, ч. У силабо-тонічному віршуванні – стопа, що має три склади, з яких середній наголошений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. амфібрахій — • амфібрахій (грец. 'αμφίβραχυς, букв. — короткий з обох боків) - в античному віршуванні трискладова стопа (на чотири мори), де довгий склад міститься між двома короткими: UU-UU. В силабо-тонічному віршуванні... Українська літературна енциклопедія
  4. амфібрахій — амфібра́хій (грец. άμφίβραχυς, букв. – короткий з обох боків) віршовий розмір з трискладовою стопою і наголошеним другим складом. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. амфібрахій — Амфібра́хій, -хія; -хії, -хіїв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. амфібрахій — АМФІБРАХІ́Й, я, ч. У силабо-тонічному віршуванні — стопа, що має три склади, з яких середній наголошений (&́200;-́&́200;), напр.: "В нас кля́тва | єди́на | і во́ля | єдина" (Бажан). Словник української мови в 11 томах